Пятниццо, 19.10.2018

Авторский блог Назара Коваленко

И чтоб никто не знал..

Главная » 2011 » Нахкуст » 22 » Поганий огляд Заходу 2011
Поганий огляд Заходу 2011
06:24

Я вже точно і не пам'ятаю як то сталося, але по факту вранці 19-го серпня я сидів у львівській кнайпі з тамтешнім моїм другом і їв піцу на якихось там дровах (взагалі мені було пофіг на чому та піца, бо відношусь я до неї посередньо, адже важаю цю страву тупою сумішшю всього, що не втигло або встигло, але не дуже, зіпсуватися в вашому холодильнику). В телефоні були записані контакти єдиного мого супутника на фестивалі Захід, третім місцем для котрого з 19 по 21-го серпня буде туристична база "Сонячна Галявина” що в селі Родатичі під тим самим Львовом, де я саме дожовую чи то папероні, чи то маргариту, бо "придуманої” піци з купою сортів сиру в їх немає, а робити то за них мені впадлу.

Саме разом з зажовуванням останнього шмата лунає моє суперрінгтоно (всі чогось лаються щоб я якусь "емпетрішку” поставив, бо рінгтон з боксу їх бісить, що страшенно тішить мене) і я прощаюся з "жувальною” компашкою і прямую на вокзал, куди має саме прибути "рОкова” (нє "ракавая” а "рокавая”!) компашка.

Тож, всі вже мали здогадатися що це буде звіт з фестивалю україномовної рок музики що проходив... ну ви знаєте. В головних ролях я та Андрій Шумада (знайомий мій). Огляд поганий, бо я змушений був покинути фестиваль 20-го числа в зв'язку з закінченням моєї відпустки, тож він неповний.

Взагалі обіцяло їхати зі мною на цей фест бісова купа людей. І друзі, і знайомі, і незнайомі. Та я думаю зі всіма таке бувало, коли обіцяють багато хто, а потім ви йдете купляти один квиток. Ще й на потяг, котрий трусить до Львова добрячих 15 годин.

- ну щож, давайте один по студентському.
- Загальний, чи купе?
- А проміжнього варіанту нема?
- нє..

Прикинувши 15 годин скачок на дупі я купую купе. Гарно що сусіди виявилися нормальними: два студіка та один заробітчанин, що їхав до Німеччини.

- ого, ти чого такий лисий?

То я вже зустрів Андрія і він помітив мою нову зачіску (одна моя дівчина казала що вийде заміж, за людину, котра 5 разів підряд помітить зміни в її зовнішності. Я б зарахував Андрію "раз”, але заміж я не хочу), точніше відсутність її.

Настрій в Андрія супер: він ходить і обіймається з людьми на вокзалі (і поза ним) під приводом що вони його знайомі. Мені треба було піцу запивати або горілкою або вином і тоді б я також обнімався з усіма. З приводу і без приводу. Але скоріше без нього, бо всі мої львівські знайомі зараз або пішли перетравлювати піцу (шось дуже багато про піцу) та кодити, або на морі.

Їхати на безпосереднє місце проведення Заходу треба було собакою, де аборигени були шоковані такою кількістью наркоманів, котрі приїхали освоювати тамтешні землі. Але пиво та "пакрєпчє” в місцевих магазинах продавали їм на ура. До речі про зачіски і магазини: мене чогось місцеві до крамниці пускали поза чергою. Цей феномен залишився для мене загадкою.

Вилізши з собаки стався досить епічний фейл: ніхто не знав куди іти. Всі рипалися з боку в бік аж поки не знайшли бабку і не витягли з неї інфу про місцезнаходження табору. Не переживайте, стара лишилася живою.

На місці проведення фестивалю були корпуси (де я буду жити), безкоштовне наметове містечко і платне наметове містечко (де будуть жити Андрій і його компанія, але платити за його не будуть... бо ніхто питати гроші з них не збирався) і озеро.

Озеро приватне і купатися в ньому заборонено. Точніше можна, але в відведеному місці, де води по пояс і за 5 гривень. У всіх інщих місцях заборонено, ьож перших порушників ми побачили ще з далеку.

Сцени було дві. Одна літературна, котру я не бачив, і одна головна (музикальна), витріщаючись га котру я провів весь час вільний від пошуків місця де затаборився Андрій і ко та сну.

Звуку було, в принципі, достатньо, світла так собі (малувато, як для епікрок дійства) і була геть зовсім тупа шняга в вигляді ковбаси сплетеної з кабелів що натягнулася між сценою і будки звукачів. Виглядала та вся споруда вкрай "стрьомно” бо якби хтось схтів то без проблем міг дострибнути до місця звисання ковбаси.

Все інше зі сценою було гуд: велика і достатньо висока.

Ще сподобалася цінова політика наметиків з напоями та їдлом на території фестивалю. Це було досягнуто створенням елементарної конкуренції. Всього намети я не рахував, але їх було більше, ніж десять. Тож ціни біли помірні і можна було знайти нормальне пиво, що вкрай рідка ситуація для фестивалів. Якось я в тому наметі навіть хотдога брав. Точніше те, що я отримав на виході хотдогом називати не хочеться: купа різноманітних салатів (капуста, морква, огірки, буряк і зелень), якийсь-там соус, сосика і булка. Щось на кшталт "маминого гамбургера”, про котрий розповідав Мьорфі в Без купюр.

Ще варили куліш. Варили його хлопи в шароварах, вишиванках та з оселедцями. Виходив він в них трушний, нічого не скажеш. Тож коли був куліш хотдоги (навіть такі салатисті) йщли до дупи.

Щодо самої музики і концерту. Взагалі-то порадувала кількість свідомих людей, котрі добре розуміли що рок фестиваль це слем, трусіння головою (переважно головою) і секс простонеба. Тут під Мерву я бачив найбільший в своєму житті слем. Нехай без краудсерфінгу, як на Папа Рочах, але все таки найбільший. Точніше, знову-таки на Папарочах стінка смерті була більше, але вона була один раз, а тут це дійство відбувалося постійно. І саме в цьому дійстві я брав участь в перший концертний день аж доки мене не нагорнули додолу де я і лежав намагаючись угибатися від ніг. Ні, мене намагалися підняти, як і решту інших. Мене навіть підняли були, але мої ноги лишалися затиснутими...десь там, тож я знову сянув додолу.

Взагалі я був дуже гордий за наш люд, бо все було так культурно що хоч краватку вдягай. Всі загублені речі знаходилися, всі нажраті спали тихо, дівчата носили з собою презервативи а всі мої кості тепер були нарешті витягнуті з завалу і я потроху омацував себе, бо якось все боліло. Вирішивши що на сьогодні досить поліз шукати Андрія, котрому перед тим як впертися слемитися декілька один тому віддав свого гаманця та телефон на зберігання. Блін, а рука боліла досить сильно.

Єдине, що напрягало в виступах гуртів, так це те, як правильно підмітив Андрій, що гукання гурту "на біс” було запланованою і награною подією. Наприклад "Димна суміш” навіть не пішла зі сцени по, так би мовити, "закінченню свого виступу”.

З першого дня сподобалися "Мерва”, бо дали шалений драйв для слему, "Юркеш” за професійний виступ та Оркестр Че, які щоч і співали маловідомі свої україномовні пісні (так, україномовність виконуваного репертуару була обов'язкова умова, але хтось там співав і на білоруській і на англійській). Ще прикольний софтовий рок був від "Тих, що падають вгору”.

А ось з одним виконавцем була біда. Біда, бо вони виконували хіп-хоп і називалися "НаВідмінуВід”. І біда була не в тому, що вони шось погано робили чи погані пісні співали (особисто мені подобається їхня пісня про чебурашкофобію), вони просто були неформатом. Як ви уявляєте крауд, котрий після Юркешу мав слухати Хіп-Хоп. Ще й в самий розгар – північ на дворі була. Мені було дійсно шкоді хлопців, котрим з натовпу тицяли факи і слали куди подалі.

Другий день перебування на фестивалі мав стати для мене останнім і скороченним (остання собака до Львова о 21-ій з копійками).

Тож зарядивши мубілку, пригостившись кавуном у своїх щойнонадбаних знайомих зі Львова я пішов пити шукати ранкової кави. Знайшов і каву (кепську каву, потім знайшов кращу) і Андрія, з котрим ми пішли слухати саундчек.

Взагалі-то мені дійсно подобається споглядати за саундчеком. По-перше це мабуть тому, що я колись працював тим же саундстафом і тепер споглядати за своїми колишніми колегами фаново. А по друге можна подивитися як паряться виконавці. Особливо парилися того дня Крихітка – бідненькі з годину чєкалася.

На другий день нічого не покрапувало з неба, на відміну від першого дня, тож під час слему здіймалася шалена курява. Я був вже в похідній екіпіровці (тобто з сумкою, де були вуха, доки, телефон і гроші, тож дозволити собі послемитися вже не міг. Тому добрався ближче до сцени і час від часу фотав фігню.

З того, що бачив сподобалися Оратанія. Хлопці матюкалися, мали потужний санд і фані зачіски, тобто робили все правильно. Саме по закінченні їх виступу я попрямував геть з території фестивалю аж до колій. По дорозі місцеві тягли нові порції дров на вечірні багаття а я думав про те, що такі заходи є круті. І круті в першу чергу тому, що він дає розвиток всім його гуртам-учасникам. Те, що відбувалося там є безперечно круто. Ще трохи, і це буде пизато. Нехай це буде моє завдання для оргів на наступний рік.

Йшов по коліям під Тінь Сонця, в собаку залазив, здається, під О'Торвальда.

Київ 2011

Опис опубліковано автором на live.bete.tv та на last.fm

Просмотров: 973 | Добавил: humy | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 1
1  
If you want to make $20-$50/hour and up to $3500/month of your time working at
home part-time then this is the most important message you’re ever going to read...

It may sound hard to believe, but it's true. There are thousands of companies out there who are willing to pay for your opinions regarding their products. This is an important part of product research, and they rely on people just like you for your honest opinion!

Imagine getting paid for doing things like:

- Trying out new menu items from popular restaurants
- Take short surveys about new cars that are coming out soon
- Give your opinion about new clothing and shoe designs
But here's a problem, it's very hard to find out best survey site and you probably can waste too much time but I just stumbled up website http://get-surveys-for-money.com where this guy Jack revealed his secret source where he registered and taking surveys in his free time and earning $265 within 12h and $1440 just within 2 weeks

Click Here To read this amazing story :
http://get-surveys-for-money.com

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]