Пятниццо, 19.10.2018

Авторский блог Назара Коваленко

И чтоб никто не знал..

Главная » 2010 » Маи » 16 » В пошуках темряви
В пошуках темряви
00:13
До цього часу в блозі я не писав оглядів і не писав українською. Сьогодні маленька подвійна прем'єра:) (Всі переглядаються: "И чЕ?")
До вогнища відьом кидали саме тому, що вони були не такі як інші... Тобто саме принципова відмінність у смаках або поглядах була причиною для суспільства зректися зректися товариства тієї чи іншої особи. Важко сказати, чи змінився час, проте в нових світах, котрі гордо звуться Інтернетами, наявність думки, яка значно відрізняється від суспільної є щось на кшалт володіння "айфоном": він є у багатьох, проте це не робить його менш "унікальним".
Можливо я маю потяг до таких "унікальних" міркувань, котрі іноді, цілком можливо, є штучно підігнані до залапкованного терміну. Проте щодо пива я можу з впевниністю сказати, що мені дійсно подобється темне. І не тому, що його п'ють лише купка чи то збочинців чи дійсно шанувальників пива (фіг їх відрізниш), не тому, що заводи випускають його в обмеженних партіях. Люблю за смак.
Вперше відчув смак темного у виконанні Великопоповицьких броварів Чешської республіки з гучною та відомою назвою Козел...
- КАзЁл!... - читає напис на бокалі моя бувша та заходиться хіхікати...
- Дура!... - роблю висновок я вголос, чим заспокоюю її.
Відразу відчув відмінність насиченого темного смаку від блідого світлого... Відтоді прихильник темного, а рівний виважений спокійний і насичений смак Козелу слугує еталоном порівняння для інших. А от результати порівнювання нижче.
Спочатку щодо найпоширинішого темного: Біла Чернігівська Ніч. Популярність заслугована на 100%. Солодкувато-торпкий присмак дріжжєвого осаду, що потрапив до бокалу через відсутність фільтрації, робить цей сорт бурштинового напою легким до впізнання. А це перий крок на шляху до успіху. Більше про нього писати не буду, так як пиво Вам усім, думаю, добре відоме. Додам лише що саме його пью в переважній більшості випадків, адже продається майже всюди.
Чорне Першої Приватки. Пиво "хоче бути Козелом". Орієнтиром для Радомишильських майстрів було, певно, саме чешскье творіння. Але запхане в вузькі цінові межі пиво вдалося посереднє. Перебор з гірчинкою. Смак не виділяється особливістю. Пити приємно, але захоплення невикликає. Знову таки доволі поширене, тому не зупиняємося.
Old Braun, знову Радомишль. Зазвичай я люблю кавовий присмак у темненькому, проте тут вийшов перегиб і помітний перегиб. Пастиризація дуже задавила гаму відтінків смаку. Смак вийшов "плаский".
Карпатське, ZIP. Місто, де виробляють непам'ятаю. Знову проблеми з пастеризацією, хоч і не такі значні як у попередньому випадку. Непогано смакує зі стравами. Тобто смак напою можна характеризувати як "доповнюючий". Пити просто пиво і отримувати від цього насолоду краще з іншим. Продається в "пузатих" літрових пластикових пляшках у супермаркетах країни.
Бергщос, Рівне. Смакував непастеризованим на розлив. Незнаю, що коїться у пляшках. Як вже згадував Дяк, смак дійсно схожий на Козелівський. Це дійсно цікавий випадок, коли непастеризоване пиво за смаковими властивостями схоже на пастеризоване. Доволі вирівнянний смак, з відтінком "живості" у пиві. Достойне того, щоб бути у бокалі під час дружньої розмови. Продеється нарозлив в живому виді в Київських пивних магазинчиках.
Темний Партос, Микулинець. Живе пиво з глибоким яскравим смаком на початку ковтку та поступовим вгамуванням до самого кінця. Продається в мережі київських пабів "Портер" де вказано що пиво зварене ексклюзивно. Проте я впевнений, що у Микулині його можна придбати. Варто скуштувати.
"Вечірній Бульвар" по-Бердичівськи. Мабуть найсмачніше пляшкове темне, що я пив. Має яскраво виражений відтінок густого смаку непастеризованого темного пива та дуже цікавий тривалий післяприсмак. Я вважаю, що закусувати/зажовувати/засмоктувати/запивати це збочення/ще більше збочення/тупо/дибілізм. Гарно смакує на відкритому повітрі, так як маючи складний смак гарно контрастує з чистим, свіжим повітрям. Нажаль не було змоги скуштувати бочковий варіант, проте і невпевненний що він взагалі існує. Продається в скляних пляшках по 0,5 літрів. Знаходив в деяких МАСах біля КПІ-шної Пивної Поляни. У львові доволі часто зустрічається в магазинах.
"Портер", Львівське. Особливе пиво з особливою традицією. Проте помітив, що найкраще смакує воно у Львові. Пив його в Кременчуці, Полтавській області - дуже помітний присмак ліків. У львові пиво має значно виваженіший смак з чистим, рівним темним присмаком, в кінці ковтка відчувається специфічна гірчинка, котру слід характеризувати скорише як приємна особливість пива. Дуже хочу потрапити до Львова на Різдво щоб спробувати теплий Портер на Ринковій. Це пиво ви також маєте добре знати, тому далі.
"Оксамитове" Оболонь. Це пиво, як не дивно, гарно підходить для приготування страв з м'яса та інших. Наприклад моя знайома готує неперевершену "Пивну качку", головним компонентом якої, невраховуючи качки звіснож, є Оксамитове. При чому жодне інше пиво не здатне перевершити оболоньку в данному випадку. Можна також під час ситої вечері. Пити просто не став би.
"Добрий Шубін", донецький Сармат. Напівтемне пиво. Цікавий букет смаків у поєднанні з відносною легкістю пива. Оригінально. Проте глобалізація захлинула донецьку броварню, тому варити цей сорт на Сарматі припинили. На зміну прийшли Світлий Козел (Нажаль, від Козела лише бренд...), Золота Бочка (В оригіналі пусте пиво. Дуже слабкий смак навіть як для світлого пива, що характерно для пива російського виробництва. До речі, тут я не намагаюсь якось образити східних братів, просто пиво в кожній країні має свою особливість. Наприклад в Україні майже у все пляшкове пиво додають аскарбінову кислоту. Чомусь це смакує українцям).
Янтарний "Чорний Принц" є бюджетним пивом і строго судити з цього ми його не будемо. Знаючи попит на нього відчуваю що воно скоро зникне з полиць магазинів. Смак слабенький, проте чистий. Добряче віддає "алкоголем" в післяприсмаку.
"Пивна Бочка" темне. Київська мережа пабів тримає при собі мініпиварню, варячи гранули, котрі виробляють завзяті німці виходить смачне майжеживе пиво середнього класу. Свою ціну в аццять гривень (точно не пам'ятаю) відроблює, особливостей в смаку не має, разраховане на широке коле споживачів. Продається лише в мережі "Пивна Бочка", зрозуміло.
Продовжуючи тему гранульованого пива хочу сказати що багато такого було випущене з огляду на його ідентичність смаків саме з Бочкою.
"Пиваріум" Київ. Представлене в моєму переліку відразу 2 сорти: "Кавове", "Карамельне". Це так зване "правильне" пиво. Не в тому сенсі, що його п'ють "правильні пацани", а в тому що смак обох напоїв витримано згідно з світовими канонами з присмаком чогоб ви думали? Ага;) Рекомендую всім, хто полюбляє гарне, традиційне темне пиво. Гарне поєднування сумішей тих-же німецьких гранул у мініброварні. Тут, на відміну від попереднього випадку, майстри проявили креативність, а не почали варити готові суміші, за що й отримали винагороду. В ролі винагороди виступає прихільність споживача до напою, а отже як результат повний зал пабу, та національні нагороди. Продається виключно у броварні: Київ, район метро КПІ.
Gipfel, Кременчук. Броварня варить 2 сорти "Lady's Red" (Ха! Хто там казав про "нежіночність" темного пива?:) ) та "Staut". Стаут вийшов доволі гіркий та терпкий. Якщо терпкість мені сподобалась, то гіркота перебила всі інші відтинки. Проте комуь може і сподобатися. Я надаю перевагу "Жіночому Червоному" (Ну от хто його так назвав?): більш м'кий смак з карамельним присмаком та вищезгаданою приємною терпкістю. Продається тільки безпосередньо в або біля пабу-броварні в Кременчуці. Будете в місті - обов'язково сходіть туди, тим паче взагалі там робити по великому рахунку нічого:)
UPD 08-07-2010: Вчора дивися там футбол з нагоди приїзду в Кремінь до друзів та батьків (до батьків та друзів?). Червоне значно погіршилося у якості. Проте Стаут покращав (чи то мені так сдалося на фоні червоного)
Polar Beer темне. Було це роки півора тому, коли я востаннє куштував це пиво. Друзі замовляли кегель. Чудове темне пиво з насиченою смаковою гаммою, котра відчувається від самого початку ковтка і залишається приємним тривалим післяприсмаком. Броварня була в Києві. Причини закриття досі невідомі, так як броварня користувалася великим попитом завдяки чудовим смаковим властивостям виготовленного пива. Ходять чутки що на Андріївському узвозі 16 потайки працює ця броварня і тримає при собі мініпабчик, де його можна досі скуштувати. Ніяк туди не доберусь. Проблема в тому що будинок рахується в плані на знос для будівництва нового готеля до ЄВРО 2012. Треба поспішити, адже це одне з найкращих темних пив України, на мою думку.
UPD 08-07-2010: БУв там. На Андрієвському узвозі можно надибати праворуч (якщо все таки спускатися з контракту). Така непримітна хатинка з дощечкою "Паб"... Всередині видає себе символіка Поларбіра на меню та бокалах. Брав Імбирний Портер - сказати чесно не здивував. Нажаль пиво було тепловате, може тому недооцінив його. Взагалі-то склалося враження що "казантіп уже нє тот":).
Полтавські "Диканьські Вечори". Цікаво, але найнепостійніше за якістю пиво. Його варять то чудово, то так жахливо, що хочеться взагалі ненавидіти цей напій. В останні місяці показує більш-менш стабільно якісні результати. Досить гарно вдалося пастеризувати це пиво: смак не втратив об'ємності, як це часто буває після пастеризації. Дуже рідкий випадок коли в заводу темне є найходовішим пивом. Продається на розлив в Київських пивних магазинчиках та в МАСах у скляній півлітровій тарі. Безумовно варте уваги.
Сокіл Темне. Виробник Тернопіль, здається. Досить спокійний смак, я б навіть сказав що пустий на середині ковтка. Мені так здалося. Пиво непастеризоване, живе доїзджає до Києва, де розливом продається у пивних магазинчиках.
Поділ, Темне. Київська 2-га пивоварня випускає темне пиво з назвою, котру я не запам'ятав. Пиво з чітко вираженим хмільним післяприсмаком та легким відтінком кави на початку ковтка. Цікавий смак. Пиво є наслідником широковідомого у радянські часи "Українського темного". Очевидці запевняють що й смак сучасне темне перейняло від пращура. Продається у генделику (так, дійсно генделик) нарозлив у живому непастеризованому стані безпосередньо біля заводу. З заводу виїзджають машини та в інтернеті я бачив етикетку, що робить можливим існування  пляшкового варіанту реалізації.
"Україньське темне", Микулинецьке. Зразковий приклад поганого фільтрування. Попри живість пива смак швидко забувається. Просто немає родзинки.
"Льоф" . Моє улюблене. Пиво з дуже цікавим, не з чим незрівнянним присмаком. Пиво доїзджає до нас пастеризованим, але з найяскравішою віддтінюваністю смаку. Про це пиво ліпше не говорити багато, а скуштувати його. Продається всюди.
"Таплієр". Традиційне гарне насичено-м'яке темне пиво.
"Балтика". З темним пивом має лише загальні схожості сусла. Це міцне пиво. Якщо розглядати це як темне, то краще пити світле. Виконання українських броварів. Можливо російське буде смакувати краще, некуштував.
"Очаково", Москва. Цилофановий присмак (чому???). Порожній смак.
"Крушовіце". Дуже гарне пиво з рівним, схожим на Козелівським смак і кавовим присмаком.

І на останок історія про найкраще пиво, котре я куштував. Майже казка
Їхав якось мій друг на автівці з відпустки. Вирішив довіритись тоді ще далеко неідеальному ДжіПіЕс і скаротити. Вивів електронний Сусанін його до якогось невеличкого чоловічого монастира під самий вечір. Втомлений дорогою він з другом вирішили попросити притулку там. Місцеві монахи були досить гостинні, начастувавши їх вечерею і провівши невеличку єкскурсію по монастиру під час якої мій друг помітив дуже приємний і незвичайний запах. Довірившись цього разу вже не ДжіПіЕсу, а власному органу чуття (носу) він рушив на джерело запаху. джерелом видався старий монах (Фу!О_о), а точніше та пойло, що він пристрасно варив у здоровенній мідній старій каструлі. З першого погляду рідина скадалася на нафту за густиною та забарвленням. Проте запах був дивовижним... Друг спитав що це він варить. Монах нічого не кажучи вказав на бочку з пробкою, поруч з якою стояла щербата порожня півлітрова банка. Сергій нерозгібився, вийнявши пробку швитко підставив імпровізований келих. Та рідина нікуди непоспішала і поволі заповнювала тару, сильно пінячись незважаючи на всі зусилля Сергія протидіяти цьому. Ось, в облитій руці важкий півлітровий кулих чогось. Переляканий погляд на монаха. Той схвально кива. Обережно підносить до рота рідину. Змочує губи, язик... Пиво! Це пиво!...
Далі були марні спроби вмовити старого продати йому діжечку. Все що випросив - ту-ж півлітрову банку. Проте того вечором напоем вони начастувались, що зумовило добову затримку в монастирі. Наступного дня, коли Сергій все таки приїхав до Київа він зібрав друзів та дав потроху спробувати манашського дива.
А дивуватись дійсно було чому. По перше пива такої густини я більше не пив. Навіть приблиз такої. Я зробив добрячий ковток. І був не сп'янівший, а ситий! Якщо звернутися в історію пива, то знаємо що вперше воно з'являється у єгипеті, де їм годували рабочих. Тобто воно було приблизно тіїє ж консистенції, що й другова здобич. Нажаль встановити що то був за Монастир хлопці незмогли. ДжіПіес показував що вони взагалі на трасі... Трьотиждневі прочісування території можливого існування можливостями Гугл Земля нічого непринесли. Пиво мало дуже м'який смак з тонким присмаком кориці та кавовим відгуком у горлі. Детальніше зрозуміти смак не зміг. Дуже скалдний як для індитифікаціх за один ковток.
ДжіПіЕс завів в Монастир при прокладенні найкоротшої дороги з урахуванням грунтівок згідно з кінцевими пунктами Переяслав-Хмельницький - Київ. В інтернеті жодних нагадувань немає.
Здається все згадав... Було випущена багато пива, котре я незапам'ятав. Якщо я його не запам'ятав то воно було доволі нецікаве, щоб міститися в цьому переліку. Якщо щось згадаю - апдейтну допис.

Спробую створити власний рейтинг українського, котре можна ще придбати:
1. "Вечірній Бульвар", Бердичів.
2. "Пиваріум", Кавове, Київ.
3. "Диканські вечори", "Полтавпиво", Полтава.
4. "Темне", "Поділ", Київ.
5. "Темний Партос", Микулинецьке.
6. "Добрий Шубін", "Сармат", Донецьк.
7. "Бергщос", "Рівень" Рівне.
8. "Темний Партос", Микулинецьке.
9. "Портер", "Львівське", Львів.
10. "Lady's Red", "Gipfel", Кременчук.

Хто куштував ще якесь укпаїнське - відпишіться хоча б щодо назви та місця придбання(надибання).
Куштуйте та споживайте помірно;)

Післямова: Допис некомерційний і написаний після спілкування на "пивну" тему з автором блогу dyak(dot)com(dot)ua без мети рекламувати той чи інший продукт.
Київ 2010.
Просмотров: 1059 | Добавил: humy | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 11
11  
Hello

10  
Hello

9  
Автор, за попытку пять, за содержание два. С минусом. Вот, можешь посмотреть комменты профи ))) http://forum.beermir.com/viewtopic.php?t=1546&start=75
От себя добавил бы - пива "Темний Партос", Микулинецьке в природе не существует ))). Да и Балтики темной также )))

8  
Это просто какой-то феерический пиздец. Большего бреда я не читал в своей жизни. Аффтар, пиши лучше про водку.

7  
А чи будуть доповнення до цієї статті? Чи огляд про інші сорти темного?
До речі, тут в рейтинзі є помилка - позиції 5 та 8 ідентичні

5  
Дуже-дуже-дуже-дуже-дуже дякую за цю статтю!!!!
Прочитав її одного разу, натрапивши в інеті, і не зберіг лінк. Тепер з дуже тяжкими потугами знайшов!
Дякую за огляд. Дуже професійно і фахово.
З повагою, Сергій, Донецька область

6  
Завжди будьласка.

3  
хоч пива й я не п’ю майже, а коли п’ю — віддаю перевагу світлому легкому… але допис сподобався. бракує двох речей:

  • візуальної, добре помітної під час навіь побігового перегляду індикації рейтингу, чи що… зірочки?
  • вичитки — нікои не пізно сісти й повиправляти банальну орфографію =)

4  
Я писав так, як відчуваю пиво. Зірочки, як на мене, занадто плаский метод оцінки, як щодо пива.
Так можна оцінити якість асфальтного покриття, фарбування кузова авто... Та я не можу ставити такі речі в один ряд із оцінкою пива.
Про орфографію - можливо. Проте я прошу мене на тому вибачити.

1  
Дякую, за огляд, тепер буду пробувати знайти все пиво з твого огляду.

Трохи Офтопу. Є в тебе десь РСС? Бо шось не можу знайти (


2  
РСС нема. Влiтку переййду на вордпресс - буде)

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]